Сутність 14 пунктів президента Вільсона

                                     

                                       Томас Вудро Вільсон  (1856 - 1924)
 
 

У січні 1918 року, в останній рік Першої світової війни, відбулася надзвичайно важлива політична подія, що не могла пройти поза увагою її сучасників - оприлюднення президентом США Вудро Вільсоном знаменитих "14 пунктів". Сутність їх полягала в тому, що вони закладали найважливіші, фундаментальні основи післявоєнного миру. Їх зміст полягав у наступному:

1. Скасування таємних міжнародних угод, мирні договори та їх обговорення мають бути відкритими.
2. Гарантування вільного і безпечного мореплавства поза територіальними водами.
3. Усунення економічних бар'єрів і встановлення рівних умов для торгівлі.
4. Справедливі гарантії того, що національні озброєння будуть скорочені до граничного мінімуму, сумісного з державною безпекою.
5. Абсолютно неупереджене вирішення всіх колоніальних суперечок.
6. Звільнення всіх російських територій і таке розв'язання питань, в яких зацікавлена Росія, яке гарантує їй найбільш повне й вільне сприяння з боку інших націй у справі отримання повної і безперешкодної можливості ухвалити незалежне рішення щодо її власного політичного розвитку та її національної політики та забезпечення їй привітного прийому до співтовариства вільних націй при тому образі правління, який вона сама для себе обере.
7. Бельгія повинна бути звільнена і відновлена.
8. Вся французька територія повинна бути звільнена, окуповані частини повернуті.
9. Виправлення кордонів Італії має бути зроблено на основі ясно помітних національних кордонів.
10. Повинно бути створено незалежну Польську державу.
11. Турецькі частини Османської імперії, в сучасному її складі, повинні отримати забезпечений і міцний суверенітет, але інші національності, що нині знаходяться під владою турків, повинні отримати недвозначну гарантію існування і абсолютно непорушні умови автономного розвитку. Дарданелли повинні бути постійно відкриті для вільного проходу суден і торгівлі всіх націй під міжнародними гарантіями.
12. Румунія, Сербія і Чорногорія повинні бути звільнені. Зайняті території повинні бути повернені Сербії .
13. Повинно бути утворено загальне об'єднання націй на основі особливих статутів, з метою створення взаємної гарантії політичної незалежності і територіальної цілості як великих, так і малих держав.
14. Народи Австро-Угорщини повинні отримати найширшу можливість автономного розвитку.